Наша сестра Украина

…А что мы знаем
о лице Украины?
Знаний груз
у русского
тощ -
тем, кто рядом,
почета мало.

Знают вот
украинский борщ,
знают вот
украинское сало.

И с культуры
поснимали пенку:
кроме
двух
прославленных Тарасов -
Бульбы
и известного Шевченка, -
ничего не выжмешь,
сколько ни старайся.

А если прижмут -
зардеется розой
и выдвинет
аргумент новый:
возьмет и расскажет
пару курьезов -
анекдотов
украинской мовы.

Говорю себе:
товарищ москаль,
на Украину
шуток не скаль.
Разучите
эту мову
на знаменах -
лексиконах алых,
эта мова
величава и проста:
"Чуешь, сурмы заграли,
час расплаты настав..."

Разве может быть
затрепанней
да тише
слова
поистасканного
"Слышишь"?!

Я
немало слов придумал вам,
взвешивая их,
одно хочу лишь, -
чтобы стали
всех
моих
стихов слова
полновесными,
как слово "чуешь".

Трудно
людей
в одно истолочь,
собой
кичись не очень.
Знаем ли мы украинскую ночь?
Нет,
мы не знаем украинской ночи.

(с)Владимир Владимирович.

овітнього політфольклору Західної України!

Автор цієї галицько-гуцульскої коломийки -- місцевий пьємонтський жидо-русино-москаль з ляського роду, який цілком успішно видає себе за щирого і свідомого українця.


Йде Олежко Тягнибок через полонину,
А тим часом московити гноблять Україну.
Йде герой ВО СВОЛОТИ, думоньку гадає,
А тим часом московити сало відбирають.
Як же теє-сэ зробити - москалів злякати?

Може, свОю бандерІвську дупу показати?
Москалі сміливі стали, дупи не бояться!
Треба, дума Тягнибочко, за страшніше браться.
Так він думав бідолага поки йшла дорога,
Як скінчилась, озирнувся - Ба! Якась барлога!

Та й подумав зазирнути до гарного схрону,
На вечерю по-упівськи задушив ворону.
Як спускався, то почув він досить дивні звуки.
Здогадався, - То Ірина жре граніт науки!
Їсть, хрумтить упівська дівка, аж слина зтікає,
Зразу видно, наше вчення плідно розвиває.

Та побачила Олежка - загорілись очі! -
Знаю, каже, - твою думку, я й сама охоча
Клятих москалів прогнати із нашої хати,
Давай лишень поміркую, треба зачекати.
Ой! Не файно я сказала - в нас не хата - схрон!
Так сказала Тягнибоку Іра Фаріон. -

Чим ти можеш зарадити? Краще налий супу!
Москалі сміливі стали - не бояться дупи! -
Ба! Одну покажеш дупу Україні й світу?
Щоб москаликів злякати, устроми трембіту!

Українцю! Як побачиш диво страхітливе,
Знай, що скоро і наш край заживе щасливо!
Розлякають Тягнибоки москалів безжально
Із трембітою у дупі (в отворі анальнім)!(с)
м. Львів. 2013 року.